В деяких культурах натільні малюнки, татуювання, кераміка були основними формами образотворчого мистецтва. За словами Юрія Лотмана, мистецтво створює додатковий шар реальності, в якому надає людині більше свободи. Мистецтво дозволяє експериментувати, зображати не лише дещо складно реалізоване чи заборонене, а й іще неіснуюче чи неможливе. Область мистецтва через свою знаково-символічну природу завжди включає почуття відстороненості, а це неминуче вводить механізм етичної оцінки. Деякі дослідники зближують мистецтво з діяльністю тварин, таких як бджоли, терміти чи птахи, що створюють геометрично правильні об’єкти на кшталт стільників, гнізд, або видають гарний для людини спів, наслідують звуки, рухи.
Їх можна спостерігати в школах, дитячих садках, навчальних закладах і на деяких робочих місцях. Часто це умиротворюючі пейзажі, ліси і портрети деяких красивих людей. Видовищні види мистецтва спрямовані не тільки на естетичну насолоду, а й на розвагу людей. Якраз людина і є основним об ‘єктом, за допомогою якого видовищне мистецтво доноситься глядачеві. Ясна річ, що у цій сфері також визнаються майстрами люди, яким пощастить вдосконалити якесь знаряддя мислительної діяльності — уточнити поняття, а то і запровадити у вжиток («виготовити»!) нове, сформулювати правила користування ними і т.д. Звідси може бути трохи ясніше, чому так нелегко дати коротке й всеоохоплююче визначення мистецтва.
Искоусъ («випробування», «спокуса») і є історичним свідченням настороженого ставлення православної церкви до художньої творчості. У західноєвропейських мовах використовуються переважно слова латинського походження — фр. Ars в грецькій мові є слово τέχνη, яке спершу означало узагальнено мистецтва, науку, вміння або ремесла. Цей корінь запозичено багатьма мовами, зокрема й українською для таких слів, як техніка. Спочатку саме останнє визначення використовувалося в суспільстві найчастіше. Потім поступово воно стало вживатися в основному для опису творчої діяльності, яка прагне показати і змінити світ за допомогою прекрасного. Однак слід враховувати, що для цього потрібно відмінне майстерність, так що первісний зміст, по суті, не втратив свого значення.
Адже вагому роль у розвитку зрілої особистості відіграють художні творіння. В даний час термін «художник» зазвичай відноситься до тих, хто займається діяльністю, яка вважається видом мистецтва. Однак на питання про те, що таке мистецтво і хто такий художник, відповісти нелегко. Ідея визначення мистецтва сьогодні набагато складніша, ніж коли-небудь. Після виставки під час руху поп-арту Енді Уорхола Brillo Box і банки з супом Кемпбелла виникли питання «що таке мистецтво?
Фантастичний серіал «Аватар: Останній захисник»
Межі жанрів можуть бути доволі розмитими, що ускладнює класифікацію творів за цим критерієм. Засоби— це матеріали й інструменти, за допомогою яких автор твору виражає свій задум у доступній іншим людям формі. Так, живописна картина може мати посередниками між автором і глядачами фарбу, полотно та пензель.
- Так само в архітектурі або в прикладному мистецтві.
- Первісне мистецтво виконувало в основному ритуальну функцію – стародавні малювали фігурки тварин, ритуальні знаки і використовували їх як предмети для магічних дій (кидали списи і т.п.).
- Але думка про те, як читання стало модним, мене відправила в зовсім інші світи.
- Естетика займає центральне місце в будь-якому дослідженні мистецтва.
- Його характерною рисою є ефемерність, тобто дія відбувається в певному місці і часі, тому робота має тривалість.
Слово архітектура походить від грецького arkhitekton, «майстер-будівельник, керівник робіт», від αρχι- «керівник» + τεκτων «будівельник, тесля». Більш широке визначення включає проектування архітектурного середовища, від макрорівня містобудування, міського дизайну та ландшафтної архітектури до мікрорівня створення меблів. Архітектурний проект зазвичай повинен розглядати здійсненність і вартість для будівельника, а також функціональність і естетику NATO-nun atom bombalarının gələcəyi для споживача. Фрагмент фрески «Афінська школа» Рафаеля, 1511 р.Зростання міст дало поштовх розвитку механічного відтворення зображень. Подібні процеси як у зміні укладу життя, так і мистецтві, відбувалися в Південній Німеччині, Китаї та Японії, поширюючись навколо. В Європі за доби Відродження виникла нова статусність митця як знаменитості. Меценати наймали митців для виконання своїх замовлень і змагалися за право підтримувати найкращих.
Мистецтво в середніх століттях
Ще в давнину було помічено, що людям буває дуже просто показати, наприклад, щось прекрасне і надто важко — сказати, а що ж воно таке є — прекрасне. Значення мистецтва часто поділяють між членами даного суспільства і залежать від культурного контексту. Визначити неможливо поняття мистецтва не означає, звичайно, що це поняття неможливо якось роз’яснити, не претендуючи при цьому на строгість і однозначність давати пояснення. Аналізуючи природу мистецтва, ми бачимо, що три названих процеси людської діяльності в ньому начебто поєднані і представляють щось єдине, злите. Наука більш раціональна, матеріальна, кожна праця по суті лише ланка в ланцюзі попередників і послідовників. Справжнє мистецтво створюється при взаємодії різних видів внаслідок того, що створюються нові стилі. Головною перевагою є практичність і можливість використання в побуті.
Мистецтво – підсумок діяльності особливого співтовариства людей, або співтовариства художників, першими оцінюють роботи своїх колег, що стежать за дотриманням прийнятих канонів або, навпаки, вимагають пошуку зовсім нових художніх форм і т.д. Мистецтво передбачає також певну аудиторію, або глядача в широкому сенсі цього слова. Навіть у випадку так званого “мистецтва для мистецтва” твори створюються художниками не для самих себе, а для глядача, і тільки останній вирішує в кінцевому рахунку, які з цих творів ставляться мистецтва, а які являють собою ремесленнические падлюка. Ідея книжки сама по собі може бути менш лякаючою, ніж абстрактне полотно, але тут так само є різні рівні підготовки, є те, чим можна і злякати, і зацікавити. Я веду до того, що в мистецтві це має/може статися.
Природа мистецтва була описана філософом Річардом Воллгеймом як «одна з найбільш невловимих з традиційних проблем людської культури». Він був визначений як транспортний засіб для вираження або спілкування емоцій та ідей, засіб для вивчення та оцінки формальних елементів заради себе, а також як мімезис чи уявлення. Зовсім недавно мислителі під впливом Мартіна Хайдеггера інтерпретували мистецтво як засіб, за допомогою якого спільнота розробляє для себе середовище для самовираження та інтерпретації. Концептуальне мистецтво — це мистецтво, у якому концепції або ідеї, задіяні у творі, мають пріоритет над традиційними естетичними та матеріальними проблемами.
0 Comment